Зупинюсь. В Новий рік не згадаю,
Не згадаю салютів, вогнів.
Посиджу в тишині, пошукаю:
Чого Бог в тому році учив.
❄️
Пригадаю минулі години.
Розділю з Богом радість на двох.
Зазирну на сердечні вітрини.
Із Христом поведу діалог.
❄️
Своє серце Йому лиш відкрию,
І нічого не буду таїть.
Привітаю Ісуса, як вмію,
Бо це Він Новий рік нам дарить!
❄️
Не шукатиму гучних компаній,
Не спішитиму там, де бенкет.
Облюбую простеньке зібрання.
А найкраще - із Богом дует!
❄️
В ніч оцю я не буду журитись.
І байдуже, що линуть літа.
Головне в руки Бога вручити
Усі дні, все своє майбуття.
❄️
Буду дякувать Богу за ласку,
За спасіння, за вічне життя.
...Як чудово з Тобою, мій Татку!
Хай навіки я буду Твоя.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
